Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Перепіранка, -ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
