Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ).
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Палій, -лія, м.
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида.
2) = паликопа.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Співробітник, -ка, м. Сотрудникъ. Ну, доброго собі співробітника придбала Польща!
