Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подрібці

Подрібці, -ців, м. мн. = подріб. Вх. Пч. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРІБЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРІБЦІ"
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Випліндрувати, -рую, -єш, гл. Истребить, уничтожить. Стілько було берестків, а тепер ні годного нема — усі випліндровано. Лубен. у.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Повіднімати, -маю, -єш, гл. = повідіймати.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДРІБЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.