Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду.
Затя́г, -гу, м. Навербованный отрядъ войска. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги!
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Измѣрять, измѣрить.
2) Обмѣривать, обмѣрить.
Полоз, -за, м.
1) Полозъ въ саняхъ. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. Ум. полозок.
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.