Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. б) Malva crispa. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. 3) = Городина.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід).
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Стиснути, -ся. Cм. стискати, -ся.
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.
Штампувати, -пую, -єш, гл.
1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ).
2) Выбивать штемпель.
