Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Надіть сорочку пазухою назад. 2) Обратно. Нехай не вертається назад.
Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
