Верло, -ла, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Гойдана меж. = гойда, гойдаша. Гойдана, гойдана! заріжемо барана.
Кріпше нар. Ср. степ, отъ кріпко. Крѣпче. Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства.
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Гуси пелехаті. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Кури пелехаті. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.
