Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Відмежовувати, -вую, -єш, сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Підголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... Шкода нашого повабу й залицяння!.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Топкое мѣсто. Кобилиці... у прогної поховались. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
