До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Занесеш до моєї доми. Прийшов.... до своєї доми.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл.
1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі.
2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Охайність, -ности, ж. Опрятность, чистоплотность. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. мати охайність. Быть опрятнымъ.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Ум. плоти́чка.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку.
