Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрохуватися

Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОХУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОХУВАТИСЯ"
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Шевч. 152. Милий покидає, иншої шукає. Н. п. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. І. 112. 2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Поярмаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продать или купить на ярмаркѣ. Харьк.
Прицілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прицілитися, -люся, -лишся, гл. Прицѣляться, прицѣлиться.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Улазливий, -а, -е. = улізливий. Желех.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОХУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.