Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Змія, змії, ж. Змѣя. А під тим каменем да люта змія лежить. Ум. змійка.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам.
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Кричали з переляку. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає.
Попересідати, -даємо, -єте, гл. Пересѣсть (о многихъ). Попересідали в холодок.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня).
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам.
