Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відселяти

Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити? Ном. № 3523.
Остити Cм. остивати.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.
Утиця, -ці, ж. = утка. Мет. 296. Летить чотирі ущиці. Чуб. II. 244.  
Хвилювати, -люю, -єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. ІІ. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.