Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відселяти

Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. ІІ. 36. Шух. І. 22.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ. Вх. Зн. 31. Млак. 108.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Перемервити, -влю, -виш, гл. О соломѣ, снопахъ: перебить, перетерѣть. От снопи були цілі, а ти все перемервив, тепер і одного цілого снопа нема. Анан. у.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.