Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсипний

Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСИПНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСИПНИЙ"
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе. Грин. ІІІ. 250.
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд. Волч. у.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей. Левиц. Пов. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСИПНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.