Газетник, -ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить!
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Пробілити Cм. пробілювати.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Нема мого пана дома, поїхав на влови.
