Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Все теє гуляще, дак таке випещене.Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. А я осе гулящим часом до вас. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Дотика́ти I, -ка́ю, -єш, сов. в. доткну́ти, -кну́, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Оттак пак! Іще що вигадай!
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. паші праотці на тебе уповали.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде.
