Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відставати

Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВАТИ"
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Де́готь, -гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. ІІІ. 31.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Конст. у.
Ратиця, -ці, ж. 1) = ракотиця. 2) = рак 3? Ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.