Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. Зовсім віднадився від дому.
Гматний, -а, -е. Гибкій.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного.
2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась.
3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю!
Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка.
