Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вікопомний

Вікопомний, -а, -е. Незабвенный, достопамятный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОПОМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОПОМНИЙ"
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Вустенок, -нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Мнж. 177. Cм. устенок.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло. Св. Л. 286.
Лата, -ти, ж. 1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. Ном. № 10403. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона. 2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі. Шевч. 165. 3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Гол. І. 44. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. Багатий на лати та на дрібні сльози. Шевч. 134. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Чуб. V. 916. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Котл. Ен. І. 32. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9009. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Екатер. у. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі. Черниг. у.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОПОМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.