Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітний

Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТНИЙ"
Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Вінчальний Батько, вінчальна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Таємничо нар. Таинственно. Таємничо у куточку карти роскладала. Млак. 89.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться. Ном. № 5875. 2)горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Левиц. І. 280. Хилила таки добре чарку за чаркою. Левиц. Пов. 211.
Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.