Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Cм. догад.
Невук, -ка, м. = неук 1 и 2.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Паприка, -ки, ж. Перець.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень.