Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркін

Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Войдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Возиться, барахтаться, бороться. Довго з ним войдувались, поки з'язали.
Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Заслабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Заболѣть. А в суботу заслабім, а в неділю лежала, в понеділок умерла. Чуб. V. 794.
Леґедува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Довольствоваться. Бідний леґедуєсі (вдовольняєся) стравою, зготовленою або випеченою з кукурудзяної муки. Шух. І. 36.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Повість, -ти, ж. Повѣсть, разсказъ. Так казала мені стара Куцайка, росказуючи сюю повість. Кв.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Употай нар. Тайно, секретно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.