Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Насилу доволік шкуру до криниці.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Передиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. передертися и передра́тися, -деруся, -решся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить.
Склити, склю, -лиш, гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті.
2) Глазу рить. Склити миски.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться.
Чмок и пр. = цмок и пр.
