Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтара

Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Блуканка, -ки, ж. = блукання. Желех.
Винотока, -ки, ж. Точило для выжимки винограднаго сока. Чоловік викопав винотоку. Єв. Мр. XII.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Мотуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Шевелить. І тілько й видно, що живий, бо раз-у-раз руками мотушає. Ромен. у.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ. Сосниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.