Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганетьба

Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЕТЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЕТЬБА"
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Рудч. Ск. 174. Ум. кади́льничка.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.
Прирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. прирівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Сравнивать, сравнить себя. Прирівнялась свиня до коня. Ном. № 7931.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Узаочі нар. Заочно.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЕТЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.