Вислюга, -ги, м. Повѣса.
Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Гарна, як квітка гайова. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити.
Понехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Пренебречь.
2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили.
Пролиз, -зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, —заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
