Апостолува́ння, -ня, с. Апостольство, пребываніе апостоломъ. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Cм. бриндза.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Перепуст, -ту, м.
1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба.
2) = переріз.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе.
