Бахусуватий, -а, -е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця.
Купратий, -а, -е. Имѣющій большой задъ (о людяхъ, птицахъ). купрата дівка. Родъ брани.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Спосібність, -ности, ж.
1) Пригодность.
2) Случай, оказія.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
