Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Загноїт собі білший або менший кусник поля.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок.
2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Такий обірваний та обшарпаний.
Патрати, -раю, -єш, гл.
1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали.
2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом.
Спотикатися I, -каюся, -єшся, сов. в. спіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Спотыкаться, споткнуться. А на третім чистім полі кінь ся спотикає. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
