Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гид

Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИД"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Гейкатися, -каюся, -єшся, гл. Безя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав нагору.
Ду́па, -пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. Ум. ду́пка.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать. Рудч. Ск. 135.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк.
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.