Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гирчати

Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЧАТИ"
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный. Желех.
Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Узапасити, -шу, -сиш, гл. Призапасить. А я сухарів таки взапасила: буде на квас. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.