Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гиркати

Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРКАТИ"
Виточна Миш Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Н. п. Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Н. п.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. АД. І. 70. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває. Гол. І. 385.
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. тіменичка.
Тяжкотілий, -а, -е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.