Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барвінок

Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Н. п. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРВІНОК"
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Запо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Палити, -лю, -лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Пробачити Cм. пробачати.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Н. п. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Мет. 65. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. К. (ЗОЮР. II. 199). Хорошая дружина на вроду. КС. 1883. II. 400. Ум. уро́донька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.