В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Дото́вплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чи тебе завдано, а чи запродано?
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе).
Примінитися Cм. примінятися.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
