Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глобок

Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБОК"
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.