Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? 2) Конецъ, заключеніе.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Шатнулися по курінях запасу шукати. До ляса, мов ляхи, шатнулись.
