Бугор, -гра, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Ум. бугорок.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Умів і трясцю відшептати.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. Cм. Гусятник.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Страх 1, -ху, м.
1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху.
2) род. страха. Пугало, страшилище.
3) Привидѣніе, призракъ.
4) — завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Ум. страшок.
Шарування, -ня, с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати.
