Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Тече вода в синє море, та не витікає. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. Чого сорочка така куца? — Бо така витекла.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица.
Лапка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́па.
2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія.
3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ.
4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней.
5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок.
6) Ловушка.
7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія.
8) мн. Кавычки.
9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. б) Trifolium arvense.
Сковзько нар. Скользко.
Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Угорнули в рядно (чоловіка).
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
