Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. очіпочок. Мил. 195.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл.кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував. Гн. ІІ. 40.
Поплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.