Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Заступе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ заступ. 2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки.
Зломча, -чати, с. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Коренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Усе теє пригодиться, що на полі корениться.
Позадь, -ді, ж. = послід 1.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Пошарувати, -ру́ю, -єш, гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр.
2) Прополоть.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
