Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають.
Злий, -а, -е. 1) Злой. Зняли з нього головоньку злії басурмани.
2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан?
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Зо пред. = з. Було їх тисяч зо дві. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога.
