Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головництво

Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВНИЦТВО"
Божественний, -а, -е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Гарбариха, -хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Голівочка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Поживність, -ности, ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности. Радом. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.