Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Мо́лоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Тушкування, -ня, с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ.
2) Окутываніе.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох.
Чирва, -ви, ж. Масть въ картахъ: черви.
