Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня.
Облямка, -ки, ж. = облямівка.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). В яру колись гайдамаки табором стояли. Ум. та́борик.
Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах.