Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом.                         
                        
                                                
                          
	Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
                        
                        
                                                
                          Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась.                         
                        
                                                
                          Кефала, -ли́, ж. Кефаль.                        
                        
                                                
                          
	Напоро́ти Cм. напорювати.
                        
                        
                                                
                          Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
	1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. 
	2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою.  Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. 
	3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали.  Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.                         
                        
                                                
                          Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.                        
                        
                                                
                          Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити.                         
                        
                                                
                          Хижак, -ка, м. Хищникъ.  Настигає хижаків у полі.  Хижаки добро його розносять.                         
                        
                                                
                          Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          