Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляти

Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Рудч. Ск. По садочку я гуляю, товариша викликаю. Мет. 69. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Дума. Вітер віє повіває, по полю гуляє. Шевч. 8. А думка край світа по хмарі гуля. Шевч. 9. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. Шевч. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Рудч. Ск. І. 65. Гуляй, дитино, поки твоя година. Ном. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Шевч. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Рудч. Ск. І. 178. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Ном. № 11390. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. Шевч. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. Рудч. Ск. І. 82. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Черниг. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). Ном. № 11876. 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Рудч. Ск. І. 107. Гуляють у тісної баби. Рудч. Ск. І. 199. 6) Танцовать. О. 1862. IV. 25. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. Грин. II. 82. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Гречкі́в'я, -в'я, с. = Гречківка. Вас. 196. На гречків'ї жито посіяв. Волч. у.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Н. п. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3)кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.
Зві́шувати, -шую, -єш, сов. в. зві́сити, -шу, -сиш, гл. Свѣшивать, свѣсить.
Зчесати Cм. зчісувати.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. Н. Вол. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Н. п.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.