Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляй-городина

Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА"
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. МВ. (О. 1862. III. 35). 'Ддав у бурсу в Київ обучатись. Шевч.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Прим'ятиCм. приминати.
Репанка, -ки, ж. = репанець.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Тирчак, -ка, м. 1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу. Мир. Пов. І. 112. 2) = тирч. Вх. Лем. 473. 3) пт. Crex Pratensis, дергачъ. Вх. Уг. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.