Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивка

Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВКА"
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. Н. Вол. у.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. Харьк. Ворон. Волын. г. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота. Мнж. 193.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.