Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивота

Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОТА"
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. ІІ. 33.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались. Г. Барв. 147.
Настояти Cм. настоювати.
Охабище, -ща, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець! К. ЧР. 245.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.