Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикий

Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. К. ЧР. 91. Обізветься хлопство дикими степами. К. Досв. 25. Дикий кабан. Рудч. Ск. І. 186. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. ЗЮЗО. І. 135. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, ЗЮЗО. І. 132. Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Рудч. Ск. II. 24. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. ЗЮЗО. І. 168. Д. льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. І. 129. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. ЗЮЗО. І. 168. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis. ЗЮЗО. Т. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКИЙ"
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Ном. № 3767. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. V. 216. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми. Чуб. V. 1160.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.