Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дима

Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Бардадим, -ма, м. Крупной комплекціи человѣкъ, верзило.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.