Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димарь

Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЬ"
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами. Желех.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Темнісічкий, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.