Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диктура

Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУРА"
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Крапчистий, -а, -е. краплистийКрапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.
Повичухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Оправиться (о многихъ). Думали всі, що помруть Пархвенови діти, а вони таки повичухувалися.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.