Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Клич, -ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав.
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Роскидати, -да́ю, -єш, сов. в. роскидати, -даю, -єш, одн. в. роскинути, -ну, -неш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Не штука роскинути, а штука зібрати. 2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. 3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. 4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Срібнісінький, -а, -е. Совершенно серебряный. Употреблено какъ ласкательное въ похоронномъ причитаньи. Моя й матінко, моя срібнісінька!
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).