Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язник

Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗНИК"
Гатінка, -ки, ж. Міусск. окр. и гатіння, -ня, с. Гаченіе, запруживаніе.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Жебрі́й, -рію, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. І. 10. Cм. жабрій.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Натекти Cм. натікати.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.