Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'янути

Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯНУТИ"
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Зумрати, -ра́ю, -єш, гл. Съѣсть, уплесть. Так цілого хліба і зумрав. Козелецк. у. Слов. Д. Эварн.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ). Подольск. г.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Повіситися, -шуся, -сишся, гл. Повѣситься. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Чуб. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.