Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Жидел, -дла, м. Мѣра жидкости въ Галиціи. Подь до карчми, напіймеся! галву вина, жидел пива.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його.
Рама, -ми, ж.
1) Рама.
2) Переплетъ у окна, рама.
3) Зарубка.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.
