Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язувати

Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Рудч. Ск. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. Ном. № 6988. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Ном. № 101. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Шевч. 27. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. Чуб. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. Шух. І. 88. 5)вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. Кв. Драм. 326. 6)дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327. 7)світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Н. п. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. Мет. 138. 8)язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш. Ном. № 6984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИ"
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Вистановити, -влю, -виш, гл. = виставити.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Комірчина, -ни, ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною. Левиц. І. 192.
Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. Алв. 64. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. Левиц. І. 341. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Пережовувати, -вую, -єш, сов. в. пережувати, -жую́, -єш, гл. Пережевывать, пережевать.
Прислужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. прислужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Прислуживаться, прислужиться. Левиц. Пов. 52.  
Рожати, -жа́ю, -єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись. К. Гр. Кв. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.