Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'ялити

Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИТИ"
Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Зчесати Cм. зчісувати.
Очуматися, -маюся, -єшся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Очумався вже в хаті. Мир. ХРВ. 54.
Покучкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.
Попідвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Приторжити, -жу, -жиш, гл. = приторгувати. Новомоск. у.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой. 2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.