Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Подубіти, -біємо, -єте, гл.
1) Окоченѣть. Руки подубіли.
2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Хлопан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув.
